По

Малюка По знайшли просто посеред жвавих київських вулиць. Він лежав безпорадно, стікаючи кров’ю, а замість лапок у нього страшні рвані рани. Скільки годин чи днів він пролежав там, благаючи про допомогу, самотній, у дикому болю, поки навколо нього вже роїлися мухи, страшно навіть уявити.

Коли По нарешті потрапив до нас, найгірші побоювання підтвердилися: у ранах уже почався некроз. Тканини відмирають, і зараз лікарі ведуть запеклу боротьбу за кожен міліметр його маленького тіла.